Із 2017-го українські школярі знову навчатимуться у школах 12 років. Такі плани озвучило міністерство освіти. DW намагалася з'ясувати, чи є в міносвіти конкретний план реформи та чого очікувати вчителям і учням.
За новими шкільними програмами навчатимуться не теперішні школярі, а ті, що підуть до школи у 2017 році. Останній дзвоник перші випускники "дванадцятирічки" почують у 2029 році. Провівши додатковий рік за партою, школярі матимуть більше часу, щоб обрати професію і вирішити, що робити далі - продовжувати навчання чи починати працювати. "Дванадцятирічка" дозволить краще підготувати дітей до участі в житті суспільства. Такі причини реформи озвучувала заступниця міністра освіти і науки України Інна Совсун. DW намагалася з'ясувати, чи є в міносвіти конкретний план для реформи в довгостроковій перспективі та як "дванадцятирічка" може змінити життя учнів і вчителів.
Спершу - ухвалити закон
Перехід шкіл на "дванадцятирічку" зафіксує новий закон "Про освіту". Його проект можуть внести до Верховної Ради до кінця поточної сесії, розповіла в інтерв'ю DW Інна Совсун. Наступні кроки, за її словами, - це розробка підзаконних актів, нових навчальних програм для початкової школи, перепідготовка вчителів у інститутах післядипломної освіти, а також створення нових підручників для першачків. Усе це цілком реально встигнути за півтора року, каже Совсун. Навчальні програми для середніх і старших класів міністерство планує готувати пізніше.
Інна Совсун
Скільки коштуватиме повернення шкіл до "дванадцятирічки", в міністерстві поки що не знають. Гроші будуть потрібні в першу чергу на перепідготовку вчителів та створення нових підручників, прогнозує Совсун. Скільки нових книжок доведеться надрукувати, а скільки підручників майбутні першокласники отримають в електронному вигляді, буде відомо пізніше. Масова перепідготовка вчителів - питання складніше, зауважила заступниця міністра. Детальні плани цього теж розроблятимуть потім.
Учителів доведеться звільняти
Однак уже зрозуміло, що не вдасться уникнути звільнень учителів, розповіла Совсун. "У нас сьогодні в рази менше дітей у школах, ніж було на початку 90-х років. У сільській місцевості тисячі шкіл, де учнів менше, ніж учителів. Жоден держбюджет не зможе потягнути таку кількість учителів", - пояснила представниця міністерства.
Про те, скількох учителів можуть спіткати звільнення, в міністерстві говорять дуже обережно. В одному з нещодавніх інтерв'ю глава парламентського комітету з питань освіти і науки Лілія Гриневич сказала про щонайменше десять тисяч. Інна Совсун у розмові з DW назвала цей показник "більш-менш реалістичним". "Скорочення ставок відбуватиметься в першу чергу через скорочення або укрупнення шкільної мережі. На жаль, школи по 10-15 учнів у сільській місцевості дуже дорого обходяться держбюджету і при цьому якість освіти в них є дуже низькою. Ми це бачимо за результатами ЗНО", - констатувала вона.
Вища освіта буде потрібна не всім
Згідно з проектом закону "Про освіту", структура майбутньої шкільної освіти виглядатиме так: п'ять років діти навчатимуться в початковій школі, чотири роки - в базовій, три роки - у старшій. Старша школа ділитиметься на професійні та академічні ліцеї, а також коледжі. У професійних ліцеях діти здобуватимуть робітничі професії (перукаря, водія, кухаря та інші), в академічних готуватимуться до здобуття вищої освіти, а в коледжах навчатимуться чотири роки замість трьох і отримуватимуть кваліфікацію молодшого спеціаліста. Закінчивши школу в 18 років, більшість учнів майбутньої "дванадцятирічки" матимуть змогу одразу починати працювати. Вища освіта буде потрібна не всім.
Професійні ліцеї планують створювати на базі теперішніх профтехучилищ. "Припустимо, в невеликому містечку є дві школи. На основі однієї створюється базова школа, на основі іншої - старша. Академічні ліцеї треба буде створювати. Коледжі, які є сьогодні, залишатимуться коледжами", - уточнила заступниця міністра.
Є питання
В експертному середовищі вистачає і критиків, і прихильників "дванадцятирічки". Часу на підготовку реформи достатньо, але ризик полягає в тому, що зміни у шкільній освіті залишаться на папері, вважає головний експерт групи "Освіта" Реанімаційного пакету реформ (РПР) Володимир Бахрушин. Експерти РПР беруть участь у розробці реформи.
"Поки що освіту часто фінансують за залишковим принципом, а у стандартах (освіти - Ред.) ми намагаємося написати щось красиве, але не дуже реалістичне. Треба від цього відмовлятися", - пояснює експерт. Як багато змін спричинить у школах майбутня реформа, він пов'язує з кінцевим варіантом закону "Про освіту", який ухвалить парламент, положеннями закону "Про загальну середню освіту" та підзаконних актів.
"Ми будемо мати погано освічених дорослих людей"
"На моїй пам'яті за 24 роки це вже п'ята спроба змінити кількість років навчання у школі… Жодна з цих спроб не була завершена", - каже в розмові з DW директорка соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. Вона прогнозує сумний результат реформи: "Ми будемо мати погано освічених дорослих людей, які поповнять армію якщо не безробітних, то дешевої робочої сили".
Експертка звертає увагу передусім на відсутність інфраструктури для шкільної освіти, починаючи від достатньої кількості місць у дитсадках і завершуючи обладнанням середніх шкіл. "Це лабораторії, комп’ютери, швидкісний інтернет, обладнані кабінети фізики, хімії, біології і всіх інших природничих наук. У широкому сенсі до інфраструктури я відношу наявність якісних підручників, яких у нас сьогодні обмаль - не фізично, а за змістом, а також якісно підготовлених вчителів", - перераховує вона.
На думку експертки, реформу шкільної освіти потрібно починати з підготовки вчителів у педагогічних вишах і готувати реформу 5-7 років. Спершу покращити якість освіти майбутніх учителів, потім забезпечити їм гідну зарплату, а вже після того реформувати шкільне навчання.
Європейські перспективи
Ще один важливий момент, на який звертають увагу експерти, теж пов'язаний із далеким майбутнім. Якщо українські школи стануть 12-річними, майбутні випускники отримають важливу перевагу. Вони зможуть одразу після школи вступати на перший курс до європейських, зокрема німецьких, університетів, зазначає в розмові з DW лекторка Німецької служби академічних обмінів (DAAD) Аня Ланґе.
Нині українські атестати в європейських вишах не визнаються, а європейські школярі навчаються, як правило, довше - приміром, у Німеччині атестат зрілості отримують після 12 років навчання. "Після 12-річного навчання українським школярам не потрібно буде відвідувати курси передвузівської підготовки в Німеччині або вступати до українського університету й кидати навчання після першого чи другого курсу, щоб здобувати ступінь бакалавра в Європі", - каже Ланґе. Найважливіше, на її думку, що учні закінчуватимуть школу дорослішими, ніж нині. "Якщо вони довше будуть у школі, то краще знатимуть, чого хочуть, і прийматимуть свідоміше рішення, що вивчати далі. 1-2 роки в такому віці - це багато часу", - підсумовує представниця DAAD.
http://www.dw.com/ 
Немає коментарів:
Дописати коментар