Подорож 3-ім класом

Освітня реформа: на які зміни слід чекати в українській школі й коли

У міністерстві освіти в Києві відклали дату переходу на 12-річний навчальний план до 2018 року, бо досі не ухвалили новий закон про освіту. Першочергово планується реформувати початкову та старшу школи.

Реформа середньої та дошкільної освіти належить до ключових завдань українського урядув 2016-му році. Принаймні так стверджує прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Щоправда відповідний законопроект, над яким працювала велика кількість експертів і працівників освіти і який уже двічі передавали до Верховної Ради, досі навіть не зареєстрували в парламенті.

У міністерстві освіти України (МОН) минулого літа обіцяли фундаментальні зміни вже з 2017-го - перехід на 12-річне навчання та поділ на початкову, середню й старшу школи. Тепер обережно говорять про 2018-й рік. Як пояснюють експерти, законотворчий процес затягнувся, оскільки його учасники намагаються знайти компроміс, який би задовольнив і вчителів, і керівників вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації, яких зачепить реформа старшої школи.

Початкова школа

Дискусії ведуться на всіх ланках - від початкової школи до старшої. Наприклад, ідея зробити навчання в початковій школі не стільки через предмети, як через розгляд тем та ігри викликала спротив у вчителів мистецтва - ті навіть зареєстрували на сайті президента петиціюз вимогою не скасовувати уроки музики та малювання. Ці дисципліни відсутні в проекті концепції реформи початкової школи. 

Реформа, яку готує МОН, не скасовує мистецтво, а лише інтегрує його з іншими предметами, запевняє заступник міністра освіти Павло Хобзей. "Сьогоднішня початкова школа дуже часто нагадує швидше гімназію: діти за партами сидять обличчям до дошки, атмосфера залишилася авторитарною. Нам би хотілося, щоб це було інтерговане навчання, яке б стимулювало розвиток дітей, розвиток зацікавлень", - пояснив у розмові з DWзаступник міністра. Він - проти оцінювання дітей у перших класах і проти предметів. "Щоб уява про світ сформувалась через гру, діяльність," - каже Хобзей.

Вчителі ж мистецтва в такій інтеграції вбачать загрозу. "Діти не будуть на українській мові чи математиці малювати фарбами, все зведеться до заштриховування фігур у зошитах, замість того, щоб поринути у мистецтво, - застерігає вчителька образотворчого мистецтва Наталія Прокопів, - А музику замінять фізкульт-хвилинкою. Ми втратимо культуру в початкові ланці. До них має прийти художник з мольбертом, музикант, який грає на фортепіано."

Розвантаження

Чимало дискусій точиться й навколо реформування середньої та старшої школи. Одна з головних – розвантажити школярів. "Ми на стільки перевантажили програму, ми нічого не вийняли, лише додавали, і в результаті дуже багато речей мають репродуктивний характер, налаштований на запам’ятовування. А це не те, що потрібно сьогодні освіченій людині," - розповідає Ірина Чернілевська, директор гімназії у Києві.

Новий закон має зменшити кількість предметів, дисципліни укрупнять, щоб не дублювати інформацію. Окрім того, більше автономії мають дати вчителю, пояснюють експерти, які працювали над законом. "Навчальні програми наблизять до європейських зразків, коли є очікувані результати, немає погодинно розписаного розкладу, що і коли вчитель повинен викладати, " - розповідає експертка аналітичного центру CEDOSІрина Когут.

Старша школа

Старша школа - це ланка, де очікується найбільше змін. Тут планують зробити чітку та реальну спеціалізацію, а не натяк на неї, як було у 2000-х, розповідає Когут. "Тоді в кожній школі нібито мала бути профільна освіта, але переважно це був загальний профіль, або тільки два, тобто фактично без вибору. Тепер планується відділити старшу школу, дуже часто просторово, подекуди в окремі заклади," - пояснює Ірина Когут.

Пропонується, щоб після закінчення 9 класу діти складали зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та, залежно від побажання і результатів ЗНО, мали можливість вступити в старші профільні школи за двома напрямками - загальноосвітнім чи професійним. Загальноосвітній - це фактично підготовка до університету в багатопрофільному академічному ліцеї. Професійний - навчання у профліцеях та коледжах, де діти отримували б робітничу професійну кваліфікацію чи кваліфікацію молодших спеціалістів.

Прозоріший контроль

Усунути бюрократію зі шкіл планують новим підходом до атестації вчителів та управління навчальними закладами. Повноваження місцевих органів освіти хочуть значно звузити, а школам дати більше фінансової та адміністративної автономії. Водночас є ідея запровадити громадський контроль: планують ввести конкурсне обрання директорів шкіл, дати більше повноважень педагогічним та батьківським радам.

Вчителям мають дати можливість обирати, де підвищувати кваліфікацію, таким чином зруйнувати монополію інститутів післядипломної педагогічної освіти, розповідає Ірина Когут. А от ідея сертифікації вчителів не знайшла повної підтримки. "Задум був, щоб з одного боку знайти більш-менш безболісний для бюджету спосіб підняти вчителям зарплату, з іншого - зробити контроль знань самих вчителів, щоб відсіяти відверто некваліфіковані кадри. Тобто пропонувалося ввести об’єктивну складову оцінювання у те, що раніше називалося атестацією. Раніше це відбувалося через відвідування директором, колегами уроків - тобто явно конфлікт інтересів," - пояснює Ірина Когут.

Поки що зійшлися на компромісі - традиційну атестацію залишать, а сертифікація буде добровільною і даватиме можливість отримати підвищення зарплати.

Коли чекати змін

Якщо парламент ухвалить закон про освіту навесні, у МОН обіцяють, що уже з 2018 запрацює реформа початкової та старшої школи. Реформу середньої школи обіцяють запустити до 2020 року.

http://www.dw.com/ 

Освітня реформа: як у школи планують повертати 12-річку

Із 2017-го українські школярі знову навчатимуться у школах 12 років. Такі плани озвучило міністерство освіти. DW намагалася з'ясувати, чи є в міносвіти конкретний план реформи та чого очікувати вчителям і учням.

За новими шкільними програмами навчатимуться не теперішні школярі, а ті, що підуть до школи у 2017 році. Останній дзвоник перші випускники "дванадцятирічки" почують у 2029 році. Провівши додатковий рік за партою, школярі матимуть більше часу, щоб обрати професію і вирішити, що робити далі - продовжувати навчання чи починати працювати. "Дванадцятирічка" дозволить краще підготувати дітей до участі в житті суспільства. Такі причини реформи озвучувала заступниця міністра освіти і науки України Інна Совсун. DW намагалася з'ясувати, чи є в міносвіти конкретний план для реформи в довгостроковій перспективі та як "дванадцятирічка" може змінити життя учнів і вчителів.

Спершу - ухвалити закон

Перехід шкіл на "дванадцятирічку" зафіксує новий закон "Про освіту". Його проект можуть внести до Верховної Ради до кінця поточної сесії, розповіла в інтерв'ю DW Інна Совсун. Наступні кроки, за її словами, - це розробка підзаконних актів, нових навчальних програм для початкової школи, перепідготовка вчителів у інститутах післядипломної освіти, а також створення нових підручників для першачків. Усе це цілком реально встигнути за півтора року, каже Совсун. Навчальні програми для середніх і старших класів міністерство планує готувати пізніше.

Інна Совсун

Скільки коштуватиме повернення шкіл до "дванадцятирічки", в міністерстві поки що не знають. Гроші будуть потрібні в першу чергу на перепідготовку вчителів та створення нових підручників, прогнозує Совсун. Скільки нових книжок доведеться надрукувати, а скільки підручників майбутні першокласники отримають в електронному вигляді, буде відомо пізніше. Масова перепідготовка вчителів - питання складніше, зауважила заступниця міністра. Детальні плани цього теж розроблятимуть потім.

Учителів доведеться звільняти

Однак уже зрозуміло, що не вдасться уникнути звільнень учителів, розповіла Совсун. "У нас сьогодні в рази менше дітей у школах, ніж було на початку 90-х років. У сільській місцевості тисячі шкіл, де учнів менше, ніж учителів. Жоден держбюджет не зможе потягнути таку кількість учителів", - пояснила представниця міністерства.

Про те, скількох учителів можуть спіткати звільнення, в міністерстві говорять дуже обережно. В одному з нещодавніх інтерв'ю глава парламентського комітету з питань освіти і науки Лілія Гриневич сказала про щонайменше десять тисяч. Інна Совсун у розмові з DW назвала цей показник "більш-менш реалістичним". "Скорочення ставок відбуватиметься в першу чергу через скорочення або укрупнення шкільної мережі. На жаль, школи по 10-15 учнів у сільській місцевості дуже дорого обходяться держбюджету і при цьому якість освіти в них є дуже низькою. Ми це бачимо за результатами ЗНО", - констатувала вона.

Вища освіта буде потрібна не всім

Згідно з проектом закону "Про освіту", структура майбутньої шкільної освіти виглядатиме так: п'ять років діти навчатимуться в початковій школі, чотири роки - в базовій, три роки - у старшій. Старша школа ділитиметься на професійні та академічні ліцеї, а також коледжі. У професійних ліцеях діти здобуватимуть робітничі професії (перукаря, водія, кухаря та інші), в академічних готуватимуться до здобуття вищої освіти, а в коледжах навчатимуться чотири роки замість трьох і отримуватимуть кваліфікацію молодшого спеціаліста. Закінчивши школу в 18 років, більшість учнів майбутньої "дванадцятирічки" матимуть змогу одразу починати працювати. Вища освіта буде потрібна не всім.

DW.COM

Професійні ліцеї планують створювати на базі теперішніх профтехучилищ. "Припустимо, в невеликому містечку є дві школи. На основі однієї створюється базова школа, на основі іншої - старша. Академічні ліцеї треба буде створювати. Коледжі, які є сьогодні, залишатимуться коледжами", - уточнила заступниця міністра.

Є питання

В експертному середовищі вистачає і критиків, і прихильників "дванадцятирічки". Часу на підготовку реформи достатньо, але ризик полягає в тому, що зміни у шкільній освіті залишаться на папері, вважає головний експерт групи "Освіта" Реанімаційного пакету реформ (РПР) Володимир Бахрушин. Експерти РПР беруть участь у розробці реформи.

"Поки що освіту часто фінансують за залишковим принципом, а у стандартах (освіти - Ред.) ми намагаємося написати щось красиве, але не дуже реалістичне. Треба від цього відмовлятися", - пояснює експерт. Як багато змін спричинить у школах майбутня реформа, він пов'язує з кінцевим варіантом закону "Про освіту", який ухвалить парламент, положеннями закону "Про загальну середню освіту" та підзаконних актів.

"Ми будемо мати погано освічених дорослих людей"

"На моїй пам'яті за 24 роки це вже п'ята спроба змінити кількість років навчання у школі… Жодна з цих спроб не була завершена", - каже в розмові з DW директорка соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. Вона прогнозує сумний результат реформи: "Ми будемо мати погано освічених дорослих людей, які поповнять армію якщо не безробітних, то дешевої робочої сили".

Експертка звертає увагу передусім на відсутність інфраструктури для шкільної освіти, починаючи від достатньої кількості місць у дитсадках і завершуючи обладнанням середніх шкіл. "Це лабораторії, комп’ютери, швидкісний інтернет, обладнані кабінети фізики, хімії, біології і всіх інших природничих наук. У широкому сенсі до інфраструктури я відношу наявність якісних підручників, яких у нас сьогодні обмаль - не фізично, а за змістом, а також якісно підготовлених вчителів", - перераховує вона.

На думку експертки, реформу шкільної освіти потрібно починати з підготовки вчителів у педагогічних вишах і готувати реформу 5-7 років. Спершу покращити якість освіти майбутніх учителів, потім забезпечити їм гідну зарплату, а вже після того реформувати шкільне навчання.

Європейські перспективи

Ще один важливий момент, на який звертають увагу експерти, теж пов'язаний із далеким майбутнім. Якщо українські школи стануть 12-річними, майбутні випускники отримають важливу перевагу. Вони зможуть одразу після школи вступати на перший курс до європейських, зокрема німецьких, університетів, зазначає в розмові з DW лекторка Німецької служби академічних обмінів (DAAD) Аня Ланґе.

Нині українські атестати в європейських вишах не визнаються, а європейські школярі навчаються, як правило, довше - приміром, у Німеччині атестат зрілості отримують після 12 років навчання. "Після 12-річного навчання українським школярам не потрібно буде відвідувати курси передвузівської підготовки в Німеччині або вступати до українського університету й кидати навчання після першого чи другого курсу, щоб здобувати ступінь бакалавра в Європі", - каже Ланґе. Найважливіше, на її думку, що учні закінчуватимуть школу дорослішими, ніж нині. "Якщо вони довше будуть у школі, то краще знатимуть, чого хочуть, і прийматимуть свідоміше рішення, що вивчати далі. 1-2 роки в такому віці - це багато часу", - підсумовує представниця DAAD. 

http://www.dw.com/